обряд. на. украинском
Закинула букет, не дивлячись на натовп,
Всі зойкнули, - кому з дівчат, враз, щастя припаде…
Чарівних, милих - їх зібралось звідусіль багато,
Одній лиш доля, траєкторію до рук поверне і букет впаде!
Сам Купідон над таїнством отим кружляє та чаклує,
І тут безсилі фізики закони: сам Ріман
й Євклід…
Бо траєкторію букета, все нараз, руйнує:
Його - довершений, ми згодом, бачим плід!
Стояла осторонь, не чутно для других,
квіток прохала:
Сама, вже й ненадіялась на щастя,
свій поклон…
Букет від молодої, у подол свого вбрання, спіймала -
Сімейним вузам, вірним стався - бог кохання - Купідон!
Все наче справжня доля, а не диво, казка,
Від пращурів незмінний, на віки, нам заповіт…
Ще холостих, поміж людей, доволі дуже рясно,
Лише обряд з букетом, їм даруе все: надію та дорогу до кохання, його цвіт!
14 грудня 2023 рік
Віталій Косенко
Свидетельство о публикации №123121803644