Дівчину просить козак: «Ну, кохано!
Коли ж покохаєш мене ти, Оксано?
Я шаблею можу коханій своїй
Здобути усе й насміхатись не смій!»
-Дівчина в тон,-Тож скажу. Ти не бійся.
Була у ворожки тут поруч у лісі.
Віщує мені на кохання, про все,
Того, хто мені у руках принесе…
Завдання скажу тобі так, не просте є…
Серденько рідненької мами своєї.
Настій я із попелу серця зроблю,
Поп’ю того зілля й тебе полюблю.-
Козак того ж дня мов закляк, ввесь змарнів,
Борщу не сьорбав, саламахи не їв.
Не міг собі дати він раду й забути.
І вбив він матусю й розрізав їй груди,
Дістав її серце (запекло згрішив)
Й-зі скарбом безцінним в дорогу мерщій.
Він серце те ніс переможцем бідовим
На рушнику…рушнику кольоровім,
Затято й сміливо, і так поспішав…
Та, ось він на ганку спіткнувся й упав.
І серце матусі миттєво і стрімко
Спитало його: «Не забився, мій синку?»
Серце матусi
© Copyright: Николай Чельтер, 2023
Свидетельство о публикации №123121707266
Свидетельство о публикации №123121707266
Рецензии
I really liked your poem or translation, dear Nikolai!
Відверто кажучи, я цього сюжету раніше не зустрічав, й мене Ваш вірш безумовно вразив. Дійсно, ці строки про материнське серце не можуть нікого залишити байдужим.
Бажаю Вам творчої наснаги та всього найкращого, шановний Микола!
My best regards!
Юрий Губин 27.01.2024 16:49 • Заявить о нарушении
Відверто кажучи, я цього сюжету раніше не зустрічав, й мене Ваш вірш безумовно вразив. Дійсно, ці строки про материнське серце не можуть нікого залишити байдужим.
Бажаю Вам творчої наснаги та всього найкращого, шановний Микола!
My best regards!
Юрий Губин 27.01.2024 16:49 • Заявить о нарушении