Дощ розпочався iз самого ранку
Сильний, холодний, не знав він жалю,
Лив так настирливо й безперестанку,
Ніби грозився: «Всю землю заллю».
Хмари важкі над деревами слались,
З сірих накидок ронили журбу,
Майже верхівок високих торкались,
Дощ все нашіптував казку сумну.
Бігли й шуміли потоки бурхливі,
Вщерть переповнились всі рівчаки,
Краплі стрімкі в навісному пориві
З неба летіли, мов злі коршаки.
Свидетельство о публикации №123121406389