Одержимая

Так, я вже знаю дещо про одержимість…
Про джмелів в голові… І байдужості інтерес…
З чим я тільки в безумстві своїм не здружилась!
Так, з блаженним запалом несу я себе на хрест!

Ви вмієте «бути», я лиш учусь «здаватись»…
Ось в чому правда! Ролі …На  Тисячах сцен…
Від  Salamandrи  -  до чемної тітки в халатах…
У мене  і так… Вже забагато імен!

Так, я дещо вже знаю про… губи до крові…
Про мокрі долоні  і зморшки в  тисячу павутин…
… Це ролі… Не плач… І не підібрати паролі…
До втрачених сторінок… До зіграних самотин…

Що я тільки вже не робила… Щоб на сцені палали  софіти…
Сміялась, писала вірші, з минулим прощалась не раз…
Щоб грати, творити… Горіти, горіти, горіти…
У цій одержимості…  Світу складається пазл!

У цій одержимості… Ганчірка… В чужих руках…
Порожня… Скляна… Холодна… Нічого не хоче!!!
Із слів і хмаринок… Зібрала  твого двійника…
І з ним я ділюсь сокровенним… До темної ночі!!!

Із ним ми граєм на сцені… І  в’яжем на спицях…
Ми пишемо вірші…  торкаємось словом до вуст…
І так до світанку… Чомусь все частіше не спиться…
Це і є  одержимість… Найгірша із наших безумств!!!!