З століття минулого правильна дівчинка.
В ній стільки заклали надій та добра.
Була непоказна, худа, мов стеблиночка.
Вразлива сирітська та чуйна душа.
На сили свої завжди сподівалась,
Ні тата не було, ані допомоги.
Нерідко бессилля її турбувало.
Коли хоч у вир з головою й ... нічого.
На фото через сорок років я дивлюсь.
У свої очі – очі дівчинки з минулого.
Лише їй завдяки жива я, не журюсь...
В собі несучи всі досягнення її та думи.
З столiття минулого правильна дiвчинка
© Copyright: Тамара Мамина, 2023
Свидетельство о публикации №123121105058
Свидетельство о публикации №123121105058
Рецензии