Зрада
Ловлю я кожне слово, твою мову,
Та тільки всі зрадливі жести і слова…
Кохання вже не ниже: зір, розмову,
В очах погас вогонь, пройшли жнива!
Та тільки не знести тортур, без жалю,
Розлуці нашій, краще пісню заспівать…
Встромив у серце наче стрижень, палю,
Безславні спроби, долю-птах спіймать!
Як знала наперед, ти вітряне створіння,
І зовсім, на мого героя, вже не схожий…
Розбурхав мое серце до самого кипіння
Хоч серцю не накажеш, бо прихожий!
Я не тримаю тебе, більше у своєму серці,
Ти - вільний, як у небі: гарний, дужий птах…
До всіх свобод тобі відкрила, щіро, дверці,
В душі гірчіть, як їжа з лободою: зрада, крах!
13 листопада 2023
Измена. на украинском
© Copyright: Виталий Косенко, 2023
Свидетельство о публикации №123121104944
Свидетельство о публикации №123121104944
Рецензии