Всё ж помню те девичьи глаза
Побачив фото в інтернеті,
Негайно мене пройняло,
Розхвилювався так відверто:
Неначе жаром обдало.
Ой хвилі, хвилі, хвилі милі,
Ой хвилі спогадів моїх,
Та й думки всі мої окрилі:
Не зупинити їх усіх.
Я пам'ятаю рідне місто,
В душі моїй воно усе, –
Сумую тільки дуже звісно:
Бо дуже молодістю тхне.
І як я хочу на хвилину
В минуле те… та хоч на мить,
Під аркою свою дівчину…
Зустріти знов так і кортить.
Кохану бачу в снах де арка,
Та всі побачення свої,
Кохалися як спозаранку…
Чимало також і вночі.
Та промайнули дні і ночі,
І роки якось розбрелись
Все ж пам'ятаю ті дівочі очі:
Як цілував я їх колись.
© А. Малинник
19.07.2022
Реальное фото арки из интернет в г. Кролевец.
Спасибо автору!
Свидетельство о публикации №123121101174