В далекому синьому мор
Берег крутіший ніж гора.
А на тому березі стоїть одиноко
Дівчина, свого милого чекає.
Поїхав миленький, поїхав далеко,
А коли приїде знову , не сказав.
Тільки з палуби змахнув їй рукою
В душі її залишив лише печаль.
Минув уже рік , минає і другий
Синочок його вже підріс.
Та батько не їде, а синок чекає,
А мати не може дивитись без сліз.
Приїдь мій миленький , на тебе чекаєм
І хоч вісточку нам надішли.
Якщо щось приховуєш чого ми не знаєм,
То просто про це ти скажи.
А ти не плач мій синочок , не варто.
Як виростеш батька знайдеш.
Нехай він тобі подивиться в очі,
Але ти гордо від нього підеш.
Йому не потрібні були ми з тобою
Тепер не потрібен він нам.
Нехай йому совість нагадує завжди
Де б він не був чи тут , а чи там.
5.12.2023
Свидетельство о публикации №123120702587