Дотик весни
я грію серце тим, що нині є в мені.
Холодний вітерець з душі пустої вийме
реальність небуття, проспівану у сні.
Бажання забуття зливається з любов;ю
до світу, за яким нестримана весна
у неба полотно вплітає нас з тобою
і дивиться, як все, чим ми були, мина…
Свидетельство о публикации №123120503997