За царя Панька

Частина 1. На горищі новина.

Може цього не було!
Бо усе що відбулося
Крізь роки покрила мла.
Нісенітниці сприймаєм
Немов витівки щодня.
Тож чарівна пані Кліо
Посміхнулася – і диво!
На горищі новина.

Сільська вчителька знаходить,
Посеред торбин квасолі
Й кучугурів кабака,
У лушпинні із цибулі,
Кукурудзи та сміття,
Сторінки паперів!  – Невже?
Вашу метрику знайшла!

- Там де соняшник шукала?
- Ні, в насінні кабака!
- Мабуть бабця позабула
Коли дівкою була.
В самом закутку рукопис
Заховала від щура!
- Лише кістки охоронця
В цибулинні віднайшла.

Те, що з метрики бабусі
Зосталися лиш клапті
Та рукопис старовинний
Надихав на відкритті!
До Батурина дівчатам
Файна вчителька дзвонити,
А бабуся у сумнівах:
- Як без метрики прожити?

Бо печатка сургучева
Сповіщала всім
Що сам Гетьман України
Ті листи створив.
Небезпека сісти на кіл 
Засторога тим,
Що бажають споглядати
За сусіда тин.

Тож всі свитки обережно
Чистили з лушпиння
І відправили в Батурин
Як святе насіння.
Настанови та вказівки,
Гетьмана накази.
І пливе перед очима:
«Правові уклади
Вольностей козаків».

Навіть дух перехопило.
Може це все сниться?
Непритомна, поруч, сіла
Правозахисниця.
Бо усі ці документи
Зберігати треба!
Вивчити ретельно -
Думки та надбання.
Це ж для України
Як святі Писання!

Частина 2. Як творити мрію.

Був колись козачий цар,
Всій країні господар.
А розумний! А кмітливий!
- Кажуть, пив із склянки пиво?
- Кухоль мав із порцеляни,
Це таке богемське скло,
Де під сонечком все сяйво
Діамантове зійшло.

А медову полюбляв,
Бо писав універсали,
Щоб козакам ліпше стало
Жити на квітучій.
Знав багато різних мов!
З усіма послами
Розмовляв без толмача,
Пив не менше кварти.

Пити менше він не мав,
Бо війна жорстока
Вимагала щоб приймав
Спільників до стола.
Зобов’язання таке!
Заради країни!
Кухоль вище підіймав!
- Щирий Ваш прихильник!

Першим випав кримський Хан,
Бурмотів у вуса: «Не п’янію від вина!
Це не та спокуса!»
Під рукоплески співав
Князь Самбір – Мусницький:
«Король Польщі поверне
Землі українські!»
І суворий сераскир, наглядач турецький,
Візиру доповідав: «Щось тут недоречне!»

Через тиждень він благав:
- Ще налий, Бендера!
Поруч швецький генерал
В каву поклав терен.
Карл Дванадцятий тримав
Філіжанку кави.
Напій модний у той час,
Свято з Амстердаму.

Таки склався той союз
Попри негаразди.
І у лютому в похід
Рушили вояки.
А гінці везли листи,
Де Універсали
Закликали до повстань
Супроти кацапів.

Де пером гусячим зміст
Стверджує угоду
Заповітних серцю мрій
Гетьмана й народу.
Як надалі жити всім
В злагоді без збитків,
Як громаду захищать,
Як творити мрію!

Частина 3. Універсали

1. За Царя в країні – Гетьман,
Його Рада визначає.
2. Рада із товаришів – козаків
Лад в країні має дбати.
Як не кориться пан Гетьман
Мають його перебрати.
3. Кожен полк трьох делегатів
Із розумних козаків
Споряджають у Батурин
Верхи кіньми тричі в рік.

- Про громади і суспільство
Сторінки знайди!

4. Як загине пан товариш
За козацтва славне діло,
То його сім’ю не кинуть.
Рівні кошти виділяють
Полковий скарбник – обозний
І пан сотник від громади.
5. Якщо скарга від громади
Надійде, то розглядати
Має право суд громади
Більшістю підняття шабель.
- Покарання та злочинність.
Хто буде судити?

6. Як сусіда влучний постріл
Трощить горщики на тині,
То від сотника він має
За подяку стільки ж київ.
7. Якщо хтось несе гармидер
На когось чи на громаду,
Визначає суд громади
Кількість київ покарання.
Все, що вигукне громада,
Має бути покаранням.

8. Якщо злочин потаємний,
Та злочинця віднайшли
Через роки, покарання
Ще суворіше знайти!
9. Крадіям – тавро на лобі,
Пустунам – язик шмалити,
Вбивцю катувати стільки,
Щоби смерть була за втіху.

- Досить, з цим розібралися.
Що ж до захисту жінок,
Пошукай порядне слово!
- Ось, гетьманська постанова!

10. Як кума знайшла лелеку
У березовому гаю,
То пан сотник від громади
Байстрюка бере в козаки.
11. Якщо знайдуть у капусті,
Малюка нести до сотні,
Бо не Місяць – охоронець,
А пан сотник визначає,
Що таке козачий захист.
Віддає в сім’ю порядну,
Де малята мати мають.

12. Лише Церква має право
Православне ім’я дати.
Прізвище дає пан сотник:
Байстрюкам, що від лелеки
Рід пташиний визначати -
Чирка чи Перепелиця,
Качур, Півень, яка інша…
Тих, кого знайшли в городі,
Де знайшли, так і писати:
Це – Кабак, Гарбуз, Конопля,
Гречка, Хміль чи Лобода.
А якщо біля господи -
Паляниця чи Джура.

13. Молодицю чи куму,
Що понесла від лелеки,
Не осуджуйте дарма,
Вона рід козачий пестить.
Це громади є провина.
І тому пан сотник має
Віднайти в сотні козака,
Щоб весілля було знатне.

14. Всі весілля – за кошт сотні.
Молодиці – у віночку
І ряднині – вишиванці.
Посаг, як немає батька,
Виділяє кошти сотня.
Щоб не мала червоніти
На весіллі ця дівчина
За хрещеного із полку
Має бути пан полковник.

У цьому мені, Боже,
Допоможи
Непорочне се Євангеліє
Та невинна страсть Христова.
А те все підписом руки моєї власної
І печаткою військовою стверджую.
Діялось у Бендері, року Господнього 1710
Квітня 5 дня.
Пилип Орлик, гетьман Запорозького війська
Рукою власною.

Частина 4. За Царя Панька

Було це за Царя Панька!
Буяла, квітла Україна!
Колись, бо зараз йде війна.
І там де вишенька розквітла
Шукає куля ворога,
А у двобої – стрімка шабля.
Гілки ламалися, такий врожай!

Ще винокурні та пекарні
По димові видно здаля.
Приємні пахощі вітають!
- Така доба!  - Яка доба?
Це хто такий питання ставить?
- Пан осавул, так писар я!
- Чую, не лицар! Писарчук!
Пиши що кажуть і не думкай.

Навчився шкрябати пером
І лізе радник в отамани.
Так от! Війна не за горами,
А поряд. Вже впритул прийшла.
Поза ярами бійку чути.
Козак повинен в стрій ставати!
Усіх чекаємо зрання.