Це було гаряче, як ранкова зварена кава.
Я тремтячими губами ловила повітря.
Почуття всередині обпекали, неначе лава.
Та від солодкої втоми можливо було зімліти.
Я кохала, неначе вперше і як востаннє.
Мріяла, щоб на небі постійно падали зірки.
Лиш з тобою я зрозуміла, чим є кохання,
Коли одночасно хочеш як залишитись, так і втікти.
Кохання
© Copyright: Божена Ведмедовская, 2023
Свидетельство о публикации №123120200433
Свидетельство о публикации №123120200433
Рецензии