Дитинства спогад в-мо село
там,де мати мене сповивала,
де батьки проживали хрещені мої,
де зозуля на вишні кувала.
Село рідне моє,та хіба такі є,
щоб про нього у кожному слові?,
бо село Білозір'я- найкраще моє,
стільки в ньому тепла і любові.
Хоч уже залишились від лісу пеньки,
та стоять іще батьківські хати,
бо лежать в цій землі наші рідні батьки,
завжди треба нам всім пам'ятати.
Із тремтінням пишу я рядки цих віршів,
з каяттям і своєї спокути,
щоб міцніла любов до села і до батьків
гріх батьків і село нам забути.
Свидетельство о публикации №123120103235