Разом
У спеку літа й зимні холоди -
з тобою, янгол, ми тепер завжди,
бо нас кохання вічності тримає
в долонях щастя. Зрілість віддає
нам борг старий за юності кредити.
І ми радієм світові, мов діти,
бо в цьому світі ми з тобою є.
Звичайні люди, втомлені від бід,
яким в обід вже десять тисяч літ,
ми п;ємо вдвох нектари перемоги
над тим, що стало темрявою зла,
і вже давно не зна собі числа.
Завжди разом, в руках живого Б-га.
Свидетельство о публикации №123120103131