Я згадую дитинство...

Я згадую дитинство, як колись
Різдво святе приходило до хати,.
Але ніхто до Бога не моливсь,
Та й не було кому молитв навчати.

Колядки та накритий щедро стіл,
Хрещені, що давали подарунки.
Ось все, що памятається з тих пір,
А ще зими на вікнах візерунки.

Нам не було кому розповісти,
Що саме відбулося в ніч Різдвяну?!
А наш Ісус прийшов, щоб світ спасти,
Та дать надію всім кому погано.

А мы співали просто колядки,
Раділи тим смаколикам печеним.
І так дитячі гаяли роки
Не мудрі в справах Божих та не вчені.

Але щеміло серце в глибині,
В думках не раз рядками шли питання,
А що дає Різдво святе мені?
Навіщо взагалі це святкування?

Журба якась невимовна була,
Душа до світла Божого горнулась.
І час прийшов, розвіялась імла,
А я до Спаса серцем доторкнулась.

Прийшло таке солодке почуття
Від спілкування з Богом, з Його словом.
Відродження та щире каяття
Живої віри вклали в дух основи.

І знову в дім навідалось Різдво,
З колядкамм та випічкой смачною,
Та все вже по інакшому було,
Бо народивсь Ісус, щоб будь зі мною.

На вікнах візерунки від зими,
В оселях всі збираються на свято.
І маємо нагоду знову ми
Народження Ісуса зустрічати.

Хай линуть світом радісні пісні,
Земля і Небо нині торжествують.
Славімо Немовля в часи тісні,
І в добрий час нехай всі славу чують.

5 листопада 2023 р.