-Батьку, навіщо ви переїхали з Харькова в село?
Жили б ми зараз в великому місті.
-А, для мене - краще Юрполя місця немає.
(Із розмови з батьком. Спогад.)
Згадала як дразнили в школі:
,,Ваш Юрпіль - козій городок"
А, я памятаю, як з тополі
Кружляє, падає листок.
І як гудуть в садочку бжоли,
Лунають пісні над селом,
Як пахне смажена яєшня,
Збира родину за столом.
Як верби коси розпустили,
Купають гилля під мостом,
І щоб гедзи не діставали,
Корова б'є себе хвостом.
Як літом гнізда в'ють лелеки,
І скелі виступає кряж,
І навіть ГЕС - дитя прогресу,
Вписався в тихий тей пейзаж.
Духмяні трави пахнуть пяно,
І човен річкою пливе…
Я впевнена - село не зникне,
Доки в серцях воно живе.
04.03.2016 г.
Юрпiль
© Copyright: Людмила Роман Костенко, 2023
Свидетельство о публикации №123112605993
Свидетельство о публикации №123112605993
Рецензии