Бджiлка i оса!

Бджілка влітку працювала
І мед на зиму запасала!
А на лузі…,  -  там оса
Незлізає з гамака:

«Яка ж я гарна і вродлива,
Очі круглі, вії сині!
Навіть нігті золоті,
Тож буде свято у життіі…»!

Вона співала, танцювала,
Із ліжка в ліжко все пурхала!
Та в «хаті» тій у ній «бардак»,
Там де безлад  -  все не так!

У бджілки вдома чистота,
Бо в поміч їй уся сім’я!
Вона і прала, й готувала…,
Гостей смачненьким пригощала…

Нероба губи гелем накачала,
Зморшки ботоксом зрівняла!
Такою стала ця оса,
А збоку глянь  -  тож чортівня…

Ось так те літо пролетіло,
До всього в бджілки було діло!
Осінь вітряна настала
І у оси житла не стало…

Вітер зніс отой гамак,
Здуло речі у байрак!
Льє сльози гіркі тут оса:
«Ох…, як прожити без тепла?»…

Цього вона звичайно не чекала,
Бо в голові пустій ума не вистачало!
Від неї «друзі» відвернули ніс,
Пішла стежкою кудись -
Чи то у поле, чи у ліс…

Бачить вулик, де верба,
Там чай із медом п’є бджола!
Оса бігом: туди  -  сюди…,
Але льоток закритий до весни…

Дурна…, безглузда ця оса,
Не тямить…, що для нових вибриків стара!
Коли ні «рожі» й без «вельможі» -
Лягла під тином у рогожі…

Нема дітей, нема родини…,
Самотня буде все життя!
Ніхто осі не принесе й стакана –
Води холодній з джерела!

19 листопада, 2023 рік.

Оса  -  це дуже грізний хижак для звичайних комах. Мед вона не збирає, але, коли є можливість, з жадібністю його поїдає;
Фраза «із ліжка в ліжко все пурхала»  -  стосується лише «красунь» із зниженою соціальною відповідальністю.