Лiки вiд фобiй
Час лікує просто – просто часом…
Він тебе лікує, нас і їх,
але краще все ж, коли ми разом.
І від себе, люба, не втечеш,
згадки наженуть мов блискавиці.
Крає серце і душа пече,
як вночі минувшина насниться…
І будинок батьківський, і сад –
стало все у вербах і тумані.
І матуся спілий виноград
ще несе у пелені з-за бані…
Спомини чіпляють за живе,
фобіями ставши по дорозі…
Хай із часом все лихе спливе
і кохання стріне на порозі!
24.09.2021
Свидетельство о публикации №123112602483