Все якесь стало таке

Все якесь стало таке без змісту,
лишень проживаєш ці дні та числа,
запалу того очей давно вже немає
і щастя життя ніби бере й віддаляє.
Кудись все ідеш і щось трохи робиш
і острах з думок знову гониш та гониш,
а потім у тиші знов німим запитанням
сидиш одиноко у згадці всього тОго кохання
усіх тих років, які швидко вже промайнули..

/Хіба справедливо, що зараз ось так лиш існуєм?/


Рецензии