Душа беззахисним звiрком...

Душа беззахисним звірком
у сум'ятті сліпого полювання,
забита лютим хижаком,
дарує Всесвіту лише мовчання.

Очей підступна западня,
безодні чорна паща  поглинає
в ту ніч без завтрашнього дня,
в той біль, який ніколи не минає.

Між раєм-пеклом на межі
суддя безликий терези гойдає…
Не за свої – то за чужі
гріхи, оголена, відповідає…


Рецензии