Таке
що вічно тягнуть з прірви білий світ,
якому мало власної скорботи
і списаних в безглуздих війнах літ.
Ми просто є. На тупість геть не здатні,
втрачаєм серце в підлості чужій
і віддаєм в угоді безоплатній
свої десятки виплеканих мрій.
Ми просто є. Звичайні, милі люди.
Ми просто є. Можливо, просто так…
аби вдихнути рими Б-га в груди
і знов мільйон віддати за пятак…
Свидетельство о публикации №123112407019
Читаю легко - мачеха была украинка, научилась вприкуску с подзатыльниками понимать.))
Стихотворение очень горькое, но такова страшная действительность, которую мы ни у кого не просили.
Мила Тихонова 25.11.2023 21:08 Заявить о нарушении