Повiтря стало запашним пiсля дощу
Омиті, чисті квіти іскрами блищали,
Довкола аромат цвітіння розливали,
І не втрачали навіть в темряві красу.
Раптово звідкись вітер налетів,
Ударив по верхівці тополиній,
І рясно з неї сипались краплини,
Лягла на все подвір’я непорушна тінь.
Помчав кудись вітрець нестримно,
Одразу заспокоїлись і квіти, і тополя,
І місяць вийшов на небес роздолля,
До ранку самого ніч просувалась тихоплинно.
Свидетельство о публикации №123112303361