Намисто Осінь одягла на шию.
Всміхнулась лагідно. ОглЯнулась. Пішла.
Їй подивлюся вслід і трішечки помрію:
немовби я така ж красуня, як вона.
І в мене теж волосся золотаве,
а очі- сині, вії - журавлі.
На скронях сивий іній, як на травах,
і юність, у далекій вже весні.
Весна ж повернеться багато раз на Землю,
а юність не повернеться моя.
Мудріша в сотні раз тепер уже я...
Та жаль, не зможу повернути навіть дня.
**************************
20.11.23.
Фото-Сергія Ситнікова(інтернет)
Намисто Осiнь одягла на шию... Листопад
© Copyright: Лариса Геращенко, 2023
Свидетельство о публикации №123112103847
Свидетельство о публикации №123112103847
Рецензии
Красивая осенняя грусть!
Понравилось, Лариса!
Всего Вам самого доброго!
С уважением,
Надежда Гуренко 03.05.2024 06:11 • Заявить о нарушении
Понравилось, Лариса!
Всего Вам самого доброго!
С уважением,
Надежда Гуренко 03.05.2024 06:11 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.