Нет дороже на свете

   

О, садик ты мой вокруг дома,
Как буйствуєшь в вёснах в цвету –
Там Мама в сиреневых гронах,
Ничто не вещает беду.
А лето плоды одаряет,
Янтарный падет листопад,
Буран снежный так заиграет.
Всё помни, молись у лампад…
Ведь все это послано Богом –
Как благословение души,
Осталось хотя за порогом,
Босой там познал спорыши…
Так знай, нет дороже на свете,
Где сердца рождение вновь;
Завещанного – мы в ответе,
Родителей, белых висков.
Прошло, говорят – не печалься.
Основа ведь жизни твоей,
Любви старт, поэтому справься,
Отдать ближним святость лучей…

Вячеслав Шикалович
19.11.2023 г.

 Найдорожче на світі

Садочку ти мій коло хати,
Весною буяєш в цвіту –
В бузку усміхається Мати,
Ще овид не каже біду.
І літо плоди подарує,
В бурштині впаде падолист,
Вже й віхола сніжна вирує,
Живи, пам’ятай і молись…
Бо все воно послане Богом –
Це благословення душі,
Залишилось хоч за порогом,
Там босий пізнав спориші…
Тож знай найдорожче на світі,
Там корені серця твого,
Батьків дорогі заповіти,
Літами посрібленість скронь.
Пройшло, кажуть – тож не журися.
Підгрунтя життєве твоє,
Любові той старт, тож барися
Віддати всім ближнім святе…

В’ячеслав Шикалович
19.11.2023р.