Осінь - небо немов у велетня
оксамитовий капелюш,
а на луках, де влітку зелено,
лише згадки про квіт бриндуш.
Сяють зорі - яскраві вервиці.
Бачиш, ковшик у вишніх врат ?
В цьому ковшику - сни ведмедиці
про повернення ведмежат.
Ще не вкрила поверхню озера
перша шумка зимових криг.
Де ведмедиці взяти розуму,
як позбутись журби вериг ?
Я не знаю, не знаю скільки ще
їй дивитися сни щодня.
В неї тільки велике прізвище
і маленьке ведмеденя
про Велику Ведмедицю
© Copyright: Цветков Александр, 2023
Свидетельство о публикации №123111805140
Свидетельство о публикации №123111805140
Рецензии