Метаморфози часу
Куди поділася чарівність,
де загадковість у очах?
Змінилась втомою наївність,
а пережите – на плечах…
Лице знівечила досада,
зіниці розриває страх
і часу висохла помада
зело поблякла на вустах…
А нині раптом стало лячно,
жалкуєш за минулим ти…
Палила ж нащо необачно
уже наведені мости?.
09.11.2023, СВ-СБ-Б
Свидетельство о публикации №123110904474