425. У срiбнiм маревi
Очима проводжаю осінь,
Що плаче вже чимало днів,
І заплітає в свої коси
Блакитні ріки крижані,
І стрічки вогняного сяйва.
Чи бачиш там, у глибині,
На дні тривог поблідлі барви?
Що принесе наступний рік –
Нову війну чи перемир'я?
Щоночі не стуляв повік:
Братів, чи ката на подвір'ї?
Поразку, що смиряє дух,
Чи перемогу, що скалічить?
Кого у Всесвіт поведу?
Від кого відречусь навічно?
За ким я буду сумувать?
У кого плюну? З ким – обійми? –
Питань є безліч – цілий шмат,
І хто з нас стануть вже не тими?
В тумані срібних сподівань
Вогнем підсвічую дорогу:
Лиш там – ключі до всіх питань –
Нажаль, іти занадто довго...
листопад 2023
Свидетельство о публикации №123110805899
(Букву "і"- в заголовку можна друкувати на англ.реєстрі, а потім повертатись на рос.або укр.)
Лариса Геращенко 09.10.2024 20:29 Заявить о нарушении
Дмитрий Арутюнович Романов 09.10.2024 22:54 Заявить о нарушении
Лариса Геращенко 09.10.2024 23:26 Заявить о нарушении
Дмитрий Арутюнович Романов 10.10.2024 09:52 Заявить о нарушении