425. У срiбнiм маревi

У срібнім мареві надій
Очима проводжаю осінь,
Що плаче вже чимало днів,
І заплітає в свої коси

Блакитні ріки крижані,
І стрічки вогняного сяйва.
Чи бачиш там, у глибині,
На дні тривог поблідлі барви?

Що принесе наступний рік –
Нову війну чи перемир'я?
Щоночі не стуляв повік:
Братів, чи ката на подвір'ї?

Поразку, що смиряє дух,
Чи перемогу, що скалічить?
Кого у Всесвіт поведу?
Від кого відречусь навічно?

За ким я буду сумувать?
У кого плюну? З ким – обійми? –
Питань є безліч – цілий шмат,
І хто з нас стануть вже не тими?

В тумані срібних сподівань
Вогнем підсвічую дорогу:
Лиш там – ключі до всіх питань –
Нажаль, іти занадто довго...

листопад 2023


Рецензии
Нехай НАДІЯ ніколи не вмирає..
(Букву "і"- в заголовку можна друкувати на англ.реєстрі, а потім повертатись на рос.або укр.)

Лариса Геращенко   09.10.2024 20:29     Заявить о нарушении
Дякую Вам, знаю, просто принципово не хочу додавати латинські літери до назви там, де вона написана нашими

Дмитрий Арутюнович Романов   09.10.2024 22:54   Заявить о нарушении
Вибачте, але українські заголовки написані з рос."и" замість укр."і"- виглядають як безграмотно написаний текст.Тоді взагалі краще писати російською мовою.

Лариса Геращенко   09.10.2024 23:26   Заявить о нарушении
Гаразд, можливо, Ви маєте рацію, я подумаю...

Дмитрий Арутюнович Романов   10.10.2024 09:52   Заявить о нарушении