Без снодійного не засинаю,
Від чекання мов кипень киплю,
На кінцевій зупинці трамваю
Уладнаю свою западню.
Має бути все наче раптово.
Вже повір'я готове давно.
Я чекатиму цілодобово,
щоб побачити через вікно,
як ти їдеш додому трамваєм.
До вагону зайду стрімголов.
- О, привіт. - Дуже радий. - На взаєм.
- Я на лекцію з очних хвороб.
- А у мене було чергування.
- А на Липській два дні вернісаж.
- Там японський живопис... - Я знаю.
- Так ходімо ? - А пара ? - Зневаж.
Так ходили ми парою поруч,
На картинах черешні цвіли,
Я ошую, ти, отже, праворуч,
А навколо - Печерські вали.
Поки ми поміж квітів ходил
невгамовно буяла весна.
Квіт і нині плекаєм щосили,
Щовійни, щогодини, щодня.
Світлина: Киріяк Костанді. Розквітлий бузок. 1902.
про бузок
© Copyright: Цветков Александр, 2023
Свидетельство о публикации №123110508411
Свидетельство о публикации №123110508411
Рецензии