Ты зберажы...
Ты зберажы ад лістападу сэрца,
Яно - не ліст, хоць часам і трымціць.
Няхай яно спакойна, роўна б'ецца
І, бы ліхтарык, у грудзях гарыць.
Ты зберажы ад лістападу дУшу,
Хай кветкамі яна цвіце заўжды
І нават, калі ты замерзнеш
дужа
Хай зможа сэрца ўсё ж цяпло дарыць.
Ты зберажы ад шэрасці натхненне,
Шукай той вобраз, каб красу
раскрыць.
Зямліцы пакланіся за імгненне
Падзякуй і не пакідай цаніць.
Палаюць астры, кілім пад нагамі,
Багаты лес ... бы казка перад намі.
Анатоль Умінскі
*
Убережи від листопада серце,
Воно – не лист, хоч іноді тремтить.
Нехай воно рівненько, тихо б’ється,
Немов ліхтарик, у грудях горить.
Убережи від листопада душу,
Нехай квітки в ній завжди зацвітають,
І навіть, коли ти замерзнеш дуже,
Хай літне сонце в серці твоїм сяє.
Убережи від сірості натхнення,
Шукай той погляд, що красу відкриє,
Люби свою чудову рідну землю
І дякуй, що вона тобі дарує
Осінні барви, килим під ногами,
Багатий ліс з казковими стежками.
Логвиновська Тетяна.
Свидетельство о публикации №123110507964