Все Ти у серцi читав... Пер. Риммы Батищевой

     "Господи, что я скажу, что не сказано прежде?
      Вот я под ветром Твоим в небелёной одежде -
      Между дыханьем Твоим и кромешной чумой -
      Господи мой!"
               И.Ратушинская

Господи мій! Що Тобі я іще не сказала?
Зустрічі наші тепер - лише низка вокзалів...
Диханням Твоїм у темряві ночі живлюся -
Тільки обіруч! - благаю, молюся й молюся!

Хочу писати, та крадуть всі літери тіні...
Але Ти ж знаєш, що мрії мої - в богоданності синій?
От і продовжую вірити через пекельностей муку,
Що Ти, нарешті, потиснеш замріяну руку?!

Знову дощі дріботять в листопадовій стрісі...
Тихо у хаті, немов в лісовому горісі...
Сплять десь комахи, яскраві метелики й бабки...
Все - Ти у серці читаєш. Прости мене. Крапка...

                Перевод - Риммы Батищевой

Господи мой, что тебе я ещё не сказала?
Наши свиданья теперь – лишь вокзалы, вокзалы…
Только дыханьем Твоим в мраке ночи питаюсь –
Низко руками двумя умоляю, молюсь, поклоняюсь!

Тяга – писать, но воруют все литеры тени…
Знаешь, желания все в богоданности синей?
Вот я и верю всегда сквозь ужасную муку:
Ты ведь пожмёшь, наконец, мне молящую руку?

Снова дожди тарахтят в непогоде ноябрьской…
Тихо в квартире, как будто в молчании вязком…
Спят насекомые – холод в округе предзимней…
Точка – Ты в сердце открытом читаешь. Прости мне!


Рецензии
Маргошенька! Великолепное стихотворение! Сколько тебя знаю, столько восхищаюсь твоим слогом, твоим умением увлечь читателя за собой! Не могу не сказать пару слов о твоей преданной переводчице - Римме. У вас такой тандем образовался, вы так хорошо друг друга дополняете, она ничего не перекручивает, а лишь обрамляет твои
стихи в рамку перевода. Твори и радуй, Маргошенька!
Всегда с любовью,

Ванька Жук   15.11.2023 09:57     Заявить о нарушении
Дійсно, любий Ванюшо, у нас уже дві книжки видано з перекладами Римми, а ще й третя - її коштом! Перекладачів у мене було - щось близько двадцяти на сайті! Одна дуже гарна і відома тобі перекладачка - Ірина Окс - померла (Царство Небесне!) З іншими зв'язки перервано...з відомих тобі причин? Нещодавно я почитала матеріал про живих нащадків Бормана та Гіммлєра. У розмові вони обидва одностайні в думці, що ДІТИ ВІДПОВІДАЮТЬ ЗА БАТЬКІВ! Вони навмисне не сховалися за чужими прізвищами і щоразу терплять муку при його вживанні. Наприклад, дочка Гіммлєра - вийшла заміж за єврея, переїхала до Ізраїлю, прізвища - не змінила. Уяви, коли в аеропорту Ізраїля, почитавши паспорт, її розпитують про рідство??? Що вона відчуває щоразу? Син Бормана - став католицьким священником. І розповів про одну сповідь німця, колишнього солдата Рейху. Під час придушення Варшавського повстання підвалу, рятуючись, вибігла маленька дівчинка-єврейка. Солдат - не хотів її вбивати. Але позаду почув команду керівника - проколоти дитину штиком! І німець - підкорився команді, назавжди запам'ятавши очі здивованого дитинчати... Одразу вирішив помститися тому, хто давав команду. Знайшов його через кілька будинків пораненим і добив штиком. Але дівчинка вбита - не виходила з голови. Солдат - не одружився. Все життя маявся із совістю і, нарешті, повісився. То Борман - ще на сповіді солдата, не знав, що йому відказувати? Обидва нащадки кажуть, що мурня, буцім-то німці всі нічого не знали - просто НЕ ХОТІЛИ ЗНАТИ! Ну, ти й Ремарка ж читав - як то було німцям після війни???
До чого я це все тобі пишу!? Для того, що всі знають, хто нападник, знають, що націоналістів в нас немає, а є свідомі громадяни вільної, незалежної держави!!! І винні - всі, всі мої колишні вибрані та перекладачі, бо з різних причин підтримують тоталітаризм та війну!! З Любов'ю - Маргарита

Маргарита Метелецкая   16.11.2023 08:55   Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.