Вечiр вечору
І чому я ведуся на світло, якого нема?..
Адже я безумовно коханий і точно кохаю,
то куди ж мене кличе пригод потойбічних сурма?
Чи у згаслих зірок пустоту? Чи до раю земного?
Чи у теплі краї, де по шкірі гуляє мороз?..
Підкажи мені, Отче! Промов хоч малесеньке слово,
у якому душа віддалить цього світу некроз.
Обійми просто так, і зціли без надуманих ліків
мій палаючий розум від снами народжених снів
задля вражень нових, що сплітаються в рими ці дикі,
що почути з моїх Ти, напевно, давно вже хотів..:)
Свидетельство о публикации №123103000756