Похмура осiнь
У верховіть гуляє вітер
Золоте листя опадає
І кожен лист красою лідер.
І кожен лист з картини ОСІНЬ
Що тихо падає до ніг
І кожен лист - життя прожите
Як мить, із пройдених доріг.
Похмура осінь наступає
Як невблаганно час летить
Душа щемить і відчуває
Що його плинність не спинить
Всім це б збагнути, зрозуміти
На дворі двадцять перший вік
По світу розлетілись діти
І не зібрати їх повік.
По світу розлетілись діти
Яка то доля їх чека?
Війна в країні, небезпека
Та ми надію все ж плека!
Похмура осінь, незабаром
Прийде холодна вже зима
І до весни треба дожити
Бо іншого шляху нема.
Похмура осінь...
11.10.2023
Свидетельство о публикации №123103000167