Расул Гамзатов. Журавлi
Мені здається, часом, що солдати,
Які з кривавих не прийшли ланів,
В землі не залишились спочивати,
Перетворившись в білих журавлів.
І, повернувшись з мандрів незабутих,
Впізнают рідні ріки і ліси...
Чи не тому у час гіркої скрути
Ми чуємо пташині голоси?
Той клин летить, летить повз простір всенький.
Летить крізь тумани і не зника.
Та є в тій зграї проміжок маленький, –
Я певен – він завжди мене чека.
Настане день і в журавлиній зграї
Летітиму і я в густій імлі...
Ви чуєте? – то я вас викликаю
Усіх, кого залишив на землі.
Переклад з аварської Наума Гребніва,
Переклад українською – лауреата Міжнародної
літературної премії імені Расула Гамзатова
Олексія Бінкевича
Свидетельство о публикации №123102606596