Тревога
***
Неспокій, бро, неспокій
...кло-по-та
На серці ніби кучугур зі снігу
Та наче знаєш знаєш ворога
А на душі,
Роздвоєність Ель Греко.
Вороння-крилий "Sauter" - рояль.
Фігурка феї контур наче скрипка.
- Чикаго? - Ні! - Зима та Монреаль.
І музика в тумані тане швидко
Ти пам'ятаєш, бро, яка Вона була?
А ми її тоді не поділили.
Надалі ворог, вибухи, війна,
Які ж великі влітку були сливи
Буття граничне. Всюди виє туга
Війна, розлука, обстріли, дими
Не йде на думку і ніяка друга
Одна у серці їй кричу живи
Година вовка.
За північ.
Плюс три.
Дзвонити пізно занотую в личку
Які потвори лізуть зі стіни
В кулак затиснув стару запальничку
Чумацьким Шляхом котиться сльоза
Сльоза невдахи сіромахи долі
Мені нащо здалася самота
Така незграба я в такої ролі
Завити вовком в зоряну імлу
Втопити лихо в горільчаній ямі
Скрегочать гілля по моєму склу
Її кохаю просто до нестями
Година вовка.
За північ.
Плюс три.
Дзвонити пізно занотую в личку
які потвори лізуть зі стіни
в кулак затиснув стару запальничку
Неспокій, бро, неспокій
...кло-по-та
На серці ніби кучугур зі снігу
Давно б'ємо з тобою ворога
А на душі,
Роздвоєність Ель Греко.
Свидетельство о публикации №123102507222