Війна… Нам тісно в цьому світі…
Чогось завжди не вистача…
То діти бідно заповиті…
то не туди повів вівчар…
то кров іржею на мечах
волає вбить за тих, хто вбиті…
то янгол знову втік з плеча…
Війна… Гармати… бомбування…
хоробрість… зрада… лейтмотив
давно забутого кохання…
невдалий вибір вдалих слів…
Хтось до суботи не дожив,
а хтось отямився востаннє…
Війна… Зростає те, що згнило…
Із ледь помітних оку змін
душа викреслює невміло
безсилу суть дурної сили
і йде на часу карантин…
Війна… Коти тікають в ями…
За соловейка грак співа…
Жінки вишукують по храмам
надію в сумнівів словах…
Війна… Гримить холодне небо…
Господні сльози ллються вниз…
Палає людство, ніби хмиз,
якого людству вже не треба…
Війна… Диявола каприз…
Війна… реальності із вебом…
Вiйна
© Copyright: Александр Ноцкий, 2023
Свидетельство о публикации №123102404668
Свидетельство о публикации №123102404668
Рецензии