Весь світ народився уранці.
Зі світла. На те він і світ.
«Зі світла!», – кажу я коханці.
І чую у відповідь: «Ніт!».
«Уранці-уранці!», – кажу я.
Та де там послухать мене...
А світла нема – то цілує
і каже на вушко смішне.
До ранку смішного – чимало...
Та й краще, ніж сльози і сум.
Коханка мене обіймала...
Весь світ поміняв на красу.
А ніч вже – до краю, до краю...
А ранок вже – осьдечки, ось...
Розмовами серце не краю –
од променю серце зайшлось...
Весь свiт народився уранцi. Коханцi
© Copyright: Миклош Форма, 2023
Свидетельство о публикации №123102300279
Свидетельство о публикации №123102300279
Рецензии