Давай сьогодні говорити тільки про тебе.
Про очі. Про твої руки. І про слова.
Давай говорити про те, що з тобою не видно неба.
Бо небо для мене - твоя душа.
Давай говорити тільки про тебе.
Кричати про твої мрії й мовчати про всі гріхи.
Давай зустрічати повсякдення святом,
Бо свято для мене - це коли поруч ти.
А завтра,
коли за осіннім туманом замерзне в калюжах дощ,
і руки вже не зігріє мій старий вовняний шарф,
Я першим ранковим снігом впаду до твоїх підошв,
І стану за кілька секунд - назавжди твоя.
Твоя
© Copyright: Божена Ведмедовская, 2023
Свидетельство о публикации №123102200451
Свидетельство о публикации №123102200451
Рецензии