* * *
Знову листя жовте опадає,
Стелить суху ковдру у садку.
Я його в букета назбираю
І до тебе Осінь принесу...
Йшли колись по ньому ми
за руки.
Листопад лягав до наших ніг.
Не боялися зовсім ми розлуки -
Хто ж про неї думати ще міг?!
Я тоді сміялася щасливо,
Листям ти мене всю осипав
І сказав, як Осінь, я красива.
І несміло вперше цілував...
Де ж те все? Лиш в пам'яті тримаю...
Жовтень покрива усі сліди...
На щасливі пари озираюсь -
Може знов то я, а поруч ти...
* * *
Людмила К. - В.
(!фото Нет)
21.10.23.
Знову листя жовте опада...
© Copyright: Людмила Калашникова -Варавко, 2023
Свидетельство о публикации №123102107941
Свидетельство о публикации №123102107941
Рецензии
Дякую щиро, що знайшли хвилинку завітати ! Божих благословінь ,Любочко,Вам,миру! Взаємно обнімаю.Нехай Вас там хранить Божа милість!
Людмила Калашникова -Варавко 04.12.2023 20:36 Заявить о нарушении
Людмила Калашникова -Варавко 04.12.2023 20:36 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.