Я чую музику святую
Я чую музику св'ятую,
То грає на скрипці музикант.
Вона лунає, мов пісня солов'їна,
То, як струмок тече із далека...
Я слухав музику св'ятую,
І серцем зрозумів - грає закоханий
скрипаль.
Стояв він під віконцем у любимої
І про свое кохання скрипкою їй
роповідав.
Боже! Як би ви знали, що за мова!?
Про неї не роповісти, не написать...
Вона, як пісня сов'їна, або, як в небі
грім гримить,
То, як буйний вітер, що летить
із далека!..
Без тебе жити я не можу,
Кохати буду все життя -
Його слова, передає дівчині
одна струна,
Другая, ще вище ноту підійма,
Сонячним теплом, душу зігріва...
Я слухав музику св'ятую,
То грав на скрипці музикант,
Про своє кохання всім роповідав,
Але, що скаже дівчинонька, він не знав...
Лунала музика у тихій вечр,
Св'ятою я її назвав,
Бо співала скрипка про любов сердечну,
Як дівчину кохав, один скрипаль.
Він стояв у неї під віконцем;
Сказав, що буде грати до тих пір,
Пока не відкриє своє віконце,
Щоб знати, щи ще скрипці грати,
Чи піти йому у монастир...
Вийшов місяць із-за хмар-
Відразу відкрилося віконце,
Щоб побачив музикант,
Як щиро йому вона сміється...
Як щиро йому вона сміється...
Я чую музику св'ятую,
То грає на скрипці музикант,
Вона лунає, мов пісня солов'їна,
То, як струмок тече із далека.
То, як струмок тече із далека...
21.10.2023.
Свидетельство о публикации №123102105548