про Трахтемирiв або чати над Днiпром
мов навесні Десна співа, навчи
буяти дужче дужих вітровіїв,
як сум верба свій лебедить вночі,
навчи пошануванню супокою,
величчю пам'яті над митями навчи,
як шелевіє над іконою святою
сліпушка, лагоду свою ллючи,
навчи мене мовчати, Трахтемирів,
коли катуші рвуть із серця зойк,
коли товкач в руках у ницих чмирів
уже на порох моє серце стовк,
тоді моя з'єднається з твоєю
душа, і пісня, тиша і любов,
і полетить вечірньою зорею
у вись над банями твоїх церков...
світлина: Юзеф Брандт. Чати над Дніпром.
Свидетельство о публикации №123101908387