Штани з манжетами полощуться в калюжах,
На парасольці жовтії листи.
Очей твоїх той погляд небайдужий.
Так ми зустрілись : осінь, я і ти.
Лив дощ і вітер безсоромно
без дозволу дерева роздягав.
Ти руки грів мені в своїх долонях,
Твій погляд ніжний душу зігрівав.
Сповзла хустинка з голови на плечі.
Волосся сиве ти поцілував.
Наповнений дощем осінній вечір
умитим вітром душі лікував .
***
© Copyright: Лариса Булацескул, 2023
Свидетельство о публикации №123101404918
Свидетельство о публикации №123101404918
Рецензии