прозирав привид крізь серпанок,
І, підкорюючись привиду,
За серпанком ховаючи в темниці душу,
І все, що він зберігав, збирав в собі
І вирощував всі свої страхи привид,
Та відбив у жестах, у очах і стиснутих губах,
Відкриваючи небу своє обличчя,
Як у єдиному лиці картину
Крiзь серпанок
© Copyright: Наталия Кравчук 4, 2023
Свидетельство о публикации №123100802442
Свидетельство о публикации №123100802442
Рецензии