Грати
Все менше віриться у щирість
загальних жестів, пишних фраз,
а за яскравістю – лиш сірість…
Чи є ще, що єднає нас?.
Свої стежини і дороги,
окремо радість і печаль…
Усе складається убого,
моя маленька етуаль!.*
Не знаю, як тобі сказати,
зірки мені ті невтямки.
Стискають груди часу ґрати,
а мізки рвуть важкі думки…
31.07.2023
Свидетельство о публикации №123100704710