Велич i сум

Галина Чехута
Опускається вечір на землю,
Завмирає, здається, життя.
Пурпуровим муаром по небу
Розливається сонячна гра.

У янтарні одягнута шати,
Біля річки сумує верба,
Наче щастя не хоче втрачати
І благає, щоб промінь не згас.

Що в жаданнях берези і клена,
Не дізнається, мабуть, ніхто…
Я й сама у майбутнім непевна
І думок про грядуще – мільйон!..

Де мій дім, де моя Україна?
Що готує їм завтрашній день?
Не втихає в душі ностальгія,
А у серці від збудження – щем…

Занапащений розум війною,
Не втекти від тривожного сну…
Мить прощання бентежна до болю,
В ній зливаються велич і сум…


© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123100606285
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Галина Чехута
Рецензии
Написать рецензию
Прекрасний вірш з нотками смутку за рідною землею.

Савенко Ольга   06.10.2023 23:12   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Галина Чехута