Схилився серпанок нічних небес над Землею,
І зник світящий день у далині, як привид…
То плакала небесна душа у похмурому просторі,
І чорним серпанковим небом прикриваючись,
То сльози моєї чорної душі проливаючи,
І капали на чорну землю проливним дощем,
Та бачучи чорні заплакані очі чорна Земля.
Похмурий простiр
© Copyright: Наталия Кравчук 4, 2023
Свидетельство о публикации №123100501892
Свидетельство о публикации №123100501892
Рецензии