Не вiдмотати
Життя людське – немов кіно.
Роки мигтять, як кадри.
Те, що було давним-давно,
Втрачає плавно барви…
А, може, взяти і назад
Всю відмотати плівку,
Щоб повернути давній кайф,
Стрімкий початок фільму.
Знов подивитись на дівча,
На бантики у косах,
Відчути трепетність зізнань
В нічних солодких нотах.
Знов пережити радість мрій,
Щасливі дні і ночі,
Життя без війн, полон надій,
Усі жадання творчі.
Якби ж то можна! Ми, на жаль,
Лиш можем уповати…
Життя – необоротний шал!
Не можна відмотати…
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123100207998
Свидетельство о публикации №123100207998
Рецензии