про левкас та демона
Доки міцно рука в руці,
Доки губи шукають ласу
У коханні наприкінці,
На чарівнім узліссі гаю,
В приголомшливу мить доби,
Коли зорі вже починають
Засинати і зріти сни,
Намальовані на левкасі
Неба чорного. Оксамит !
Нам би тільки лиш трохи часу,
Доки час не настиг приліт,
Доки ночі не скинув полог
Ошалілих вітрів порив,
Доки сполох, нестерпний сполох,
наші очі не засліпив.
Світлина: Михайло Врубель. Із ілюстрацій до "Демона".
Свидетельство о публикации №123100200480