На Покрову
Вухо сприйме як молитву шепіт листя,
і душа наверх потягнеться за Словом,
що ховається у зорянім намисті…
Мить практично неможливого тут щастя
перетвориться на вічність, за якою
ти пов;яжеш щось з Афону на зап;ястя
і, нарешті, будеш виключно собою…
Серце випросить у всесвіту обнову
і заб;ється в ритмі жовтня наостанок…
На Покрову… Осінь прийде на Покрову…
І на кухню… і у спальню… і на ґанок…
Свидетельство о публикации №123100103938