Прощалися з тобою чорнобрива,
як вишні молоді губили білий цвіт,
і лагідні слова тоді ти говорила,
мені ж гірка печаль затьмарювала світ.
Навіщо ці слова,навіщо ця розлука?
хіба ми для розлук приходимо в життя?
ти подала мені свою гарячу руку
пішла,полинула мов птах у небуття.
A я на самоті лишився сам з собою
додому повертаючись собі я міркував
навіщо згодилась зустрітися зі мною,
для чого я тебе додому проводжав?
Листівки посилав, писав листи,
що дуже люблю,палко закохався
хотілось дуже, щоб узнала ти,
та відповіді так і не діждався.
Незд йснене кохання
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2023
Свидетельство о публикации №123093003625
Свидетельство о публикации №123093003625
Рецензии