Лесь Подервянский. Поцоватая история

ПОЦОВАТАЯ  ИСТОРИЯ

Пьеса из театральной жизни





Д е й с т в у ю щ и е   л и ц а


Г р и ш а  Н е п е й в о д а,   карлик из театрального коллектива «Орфей и Эвридика».
В а с я  и  П е т я  Т в е р д о х л е б о в ы,   лилипуты из коллектива «Орфей и Эвридика».
Г н а т  П ы л ы п о в и ч  Р а к,  играющий режиссёр и исполнитель роли Орфея.
Л а р и с а  С и д о р о в н а  С а л о,  исполнительница роли Эвридики.
К о л я  и  П о л я,  идиоты-дауны.
Л ю б а  Н е и ж м а с л о,  женщина-лошадь из конкурирующего коллектива «Ариель».
Л ё в а  К о в б а с а  и  С т ё п а  Х у л и м у л и н,  горбуны из коллектива «Ариель».
К л и м  М о и с е е в и ч  К а ц,  главный режиссёр народного театра неполноценных имени турецкого коммуниста Залупа Х*йбердыева.
У л ь я н а  Е ф и м о в н а  С в е т и с о н е ч к о,  юродивая старушка.


ДЕЙСТВИЕ  ПЕРВОЕ

Кабинет Клима Моисеевича Каца. В кабинете сидит  К л и м  М о и с е е в и ч,  занятый делами. Входят  Г н а т  П ы л ы п о в и ч  Р а к,  Г р и ш а  Н е п е й в о д а  и  идиот  К о л я.

Г н а т  П ы л ы п о в и ч  Р а к

Позвольте к вам, Клим Моисеич ясный,
Обговорить вопросец очень важный.

Входят  Л ё в а  К о в б а с а,  С т ё п а  Х у л и м у л и н  и  П о л я.

Л ё в а  К о в б а с а

Клим Моисеевич, послушайте меня,
Вы пидарасов этих бойтесь, как огня!

Г р и ш а  Н е п е й в о д а

Я в страшном гневе, помолчи, мудак,
Когда говорит Гнат Пылыпыч Рак!

С т ё п а  Х у л и м у л и н

Мая тваю вазьмёт за голый сраку
И харашо атп*здит, как сабаку!

К л и м  М о и с е е в и ч  К а ц
(величественно)

Идите на х*й все, покиньте кабинет!

В с е
(делают один шаг
вперёд, хором)

Нет!

В продолжение спора идиоты-дауны Коля и Поля молча смотрят друг на друга и сопят. Видно, что они нравятся один другой и наоборот. Входят  В а с я  и  П е т я  Т в е р д о х л е б о в ы,  лилипуты из коллектива «Орфей и Эвридика».

В а с я  Т в е р д о х л е б о в
(к Грише Непейводе)

Лариса Сидоровна Сало
Сегодня под трамвай попала.
Он ей испортил всё еб*ло.

Г р и ш а  Н е п е й в о д а

Она жива?

В а с я  Т в е р д о х л е б о в

                Жива, конечно,
Но надо что-то делать спешно,
Её нам некем заменить, и...

К л и м  М о и с е е в и ч  К а ц

Сказал я: на х*й все идите!

Входят  Л а р и с а  С и д о р о в н а  С а л о  и  Л ю б а  Н е и ж м а с л о.  Обе — страшные.

Л ю б а  Н е и ж м а с л о

Смотрите, вот же страшная п*зда,
И видно, что на передок слаба!

Л а р и с а  С и д о р о в н а  С а л о

Молчи ты, кобылячья сука!
Для меня видеть тебя — мука.

Г н а т  П ы л ы п о в и ч  Р а к

Вы, бл*ди, обе замолчите!

К л и м  М о и с е е в и ч  К а ц

Сказал же: на х*й все идите!

Г н а т  П ы л ы п о в и ч  Р а к

Клим Моисеевич прекрасный,
Вы не волнуйтеся напрасно.
Мы всё устроим вери гуд.
На Любу зрители идут,
Однак для роли Эвридики
У неё вид немного дикий,
К тому ж вульгарный лексикон,
Происхожденье выдаст он!
Я предлагаю ихнью Полю
Всерьёз попробовать на ролю,
И разом зайцев двух убить,
А коллективы замирить.

Немая сцена.

К л и м  М о и с е е в и ч  К а ц

Товарищ Рак, вы что, мудак?

Г н а т  П ы л ы п о в и ч  Р а к

Иначе нам нельзя никак.
Мы Полю паранджой покроем.
Тем самым недостатки скроем,
А сцену, где она в могиле,
Мы сделаем, как будто в мыле.
Потом она ложится в гроб...

К л и м  М о и с е е в и ч  К а ц

Ваш план уже мне остоёб.

Г н а т  П ы л ы п о в и ч  Р а к
(невозмутимо поясняет)

Мы образ выделяем главный,
Характер героини славный.
По-мойму, будет за*бись!

К л и м  М о и с е е в и ч  К а ц

Вы в страшные, товарищ, дебри забрались.
А выйдет с этого — х*йня.
Орфей у нас кто?

Г н а т  П ы л ы п о в и ч  Р а к

                Конечно я.

К л и м  М о и с е е в и ч  К а ц

Ну ладно, щас в п*зду идите.
Меня, козлы, не подведите,
Не то нам всем тогда п*здец.

В с е
(хором)

Клим Моисеевич, какой вы молодец!


ДЕЙСТВИЕ  ВТОРОЕ


Генеральная репетиция спектакля «Орфей и Эвридика». Сцена изображает ад. Кругом стоят котлы, в которых клокочет смола. На сцене  Г н а т  П ы л ы п о в и ч  Р а к  в костюме Орфея,  Г р и ш а  Н е п е й в о д а  в костюме Князя тьмы и свита чертей, в которых можно опознать наших старых знакомых  В а с ю  и  П е т ю  Т в е р д о х л е б о в ы х,  Л ё в у  К о в б а с у  и  С т ё п у  Х у л и м у л и н а.  Они держат в руках копья и трезубцы, как то и положено чертям. В зале сидит  К л и м  М о и с е е в и ч  К а ц  с колокольчиком.

Г н а т  П ы л ы п о в и ч  Р а к
(в роли Орфея, к Грише)

К тебе пришёл я не таясь,
Тьмы волглой поцоватый князь.

Г р и ш а  Н е п е й в о д а

Как же посмел ты, пидарас,
Покой нарушить мой сейчас?

К л и м  М о и с е е в и ч  К а ц
(звонит в колокольчик:
динь-динь-динь)

Мне кажется, что эту фразу
Произносить не надо сразу.
А, если можно, медленней...

Г н а т  П ы л ы п о в и ч  Р а к

Клим Моисеич, вам видней.
(К чертям.)
Эй, вы, х*и, давайте гроб!

Л ё в а  К о в б а с а

Ты не командуй, долбоёб!

Коля, Вася и Петя вкатывают на сцену гроб. В нём лежит  П о л я  в парандже. За гробом молчаливо идут  Л а р и с а  С и д о р о в н а  С а л о  и  Л ю б а  Н е и ж м а с л о,  одетые пугалами.

Г н а т  П ы л ы п о в и ч  Р а к

О, вот она, моя прекрасная!
Увы мне, странствовал напрасно я,
Уже её не оживить...
(Начинает играть на арфе.)

Гриша Непейвода делает руками пассы, чтоб Поля встала.

К л и м  М о и с е е в и ч  К а ц

По-оля-я, вставай!

Л а р и с а  С и д о р о в н а  С а л о

                Вот только, бл*дь,
Так заставляет себя ждать!

Поля лежит. Люба Неижмасло п*здит Полю палицей. Поля вываливается из гроба и падает на пол с сильным стуком, уже неживая. В это ж самое мгновенье Коля закалывает Любу Неижмасло копьём. Гнат Пылыпович Рак играет на арфе всё громче.

К л и м  М о и с е е в и ч  К а ц

Х*йню немедля прекратить!
(С этими словами кидает
в Колю колокольчик и
попадает тому прямо в лоб.)

Коля и колокольчик падают, при этом колокольчик звенит, а Коля нет, потому что мёртвый. Гнат Пылыпович Рак х*ярит на арфе Andante, но никто на сцене не встаёт, как этого требует пьеса об Орфее. Вместо этого на сцене появляется  У л ь я н а  Е ф и м о в н а  С в е т и с о н е ч к о,  юродивая старушка. В руках у неё противотанковая граната.

У л ь я н а  Е ф и м о в н а  С в е т и с о н е ч к о

Ложись на пол, п*здоболы!

Все бросаются на пол, при этом поспешно брошенная Гнатом Пылыповичем Раком арфа издаёт противный звук.

У л ь я н а  Е ф и м о в н а  С в е т и с о н е ч к о

Вы меня ижвините жа х*ёвую дикшию, у меня кольчшо в жубах.

Действительно, Ульяна Ефимовна не врёт: в зубах у неё кольцо от противотанковой гранаты.

К л и м  М о и с е е в и ч  К а ц

Не верю! Не верю!

Всё слышавшая Ульяна Ефимовна начинает страшно хохотать. Под хохот Ульяны Ефимовны занавес медленно закрывается. За занавесом раздаётся страшный взрыв. Свет гаснет. В темноте и тишине слышен жуткий стук телетайпа.

Г о л о с  д и к т о р а

В последнее время деятельность террористов вновь активизировалась. Сегодня неизвестными лицами была подброшена бомба в театр имени Залупа Х*йбердыева во время постановки оперетты «Орфей и Эвридика». Некоторые эксперты думают, что взрыв — дело рук мафии, но отчего на самом деле произошла эта поцоватая история, никто объяснить не может.

З а н а в е с




Пацавата історія

П’єса з театрального життя




ДІЙОВІ ОСОБИ

Гриша Нєпєйвода, карлік з театрального коллєктіва «Орфєй і Еврідіка».
Вася і Пєтя Твєрдохлєбови, ліліпути з коллєктіва «Орфєй і Еврідіка».
Гнат Пилипович Рак, іграющій режисьор і іспол­нітєль ролі Орфєя.
Лариса Сидорівна Сало, ісполнітєльніца ролі Еврі­дікі.
Коля і Поля, ідіоти-дауни.
Люба Неїжмасло, женщіна-коняка з конкурірующего коллєктіва «Арієль».
Льова Ковбаса і Стьопа Хулімулін, горбуни з коллєктіва «Арієль».
Клім Моісєйович Кац, головний режисьор народного театра імені турецького комуніста Залупа Х*йбердиєва.
Уляна Юхимовна Світисонечко, юродива старушка.


ДІЯ ПЕРША

Кабінет Кліма Моісєйовича Каца. В кабінеті сидить Клім Моісєйович, зайнятий у справах. Входить Гнат Пилипович Рак, Гриша Нєпєйвода та ідіот Коля.

Гнат Пилипович Рак:

Дозвольте к Вам, Клім Моісєйович поважний,
Звернутися у справах очєнь важних.

Входить Льова Ковбаса, Стьопа Хулімулін і Поля.

Льова Ковбаса:

Клім Моісєйович, послушайте міня,
Ви підарасів етіх бойтесь, как огня!

Гриша Нєпєйвода:

Я в страшном гнєвє, помолчі, мудак,
Когда говоріт Гнат Пилипович Рак!

Стьопа Хулімулін:

Моя твою возьмьот за голу сраку
І харашо отпіздіт, як собаку.

Клім Моісєйович Кац
(велично):

Ідітє нах*й всє, покіньтє кабінєт!

Всє дєлают одін шаг впєрьод.

Всі
(хором):

Нєт!

Під час суперечки ідіоти-дауни Коля і Поля мовчки дивляться один на одного і сопуть. Видно, що вони подобаються один одному. Входять Вася і Пєтя Твєрдохлєбови, ліліпути з коллєктіва «Орфєй і Еврідіка».

Вася Твєрдохлєбов
(до Гриши Нєпєйводи):

Лариса Сидорівна Сало
Сьогодні под трамвай попала,
І он їй іспортіл всьо їбало.

Гриша Нєпєйвода:

Она жива?

Пєтя Твєрдохлєбов:

Жива, конєшно,
Но надо что-то дєлать спєшно,
Єйо нам нєкєм замєніть.

Клім Моісєйович Кац:

Сказав я, нах*й всі ідіть!

Входять Лариса Сидорівна Сало і Люба Неїжмасло. Обидві страшні.

Люба Нєїжмасло:

Смотрітє, от х*йова баба,
І відно, шо на пєрєд слаба.

Лариса Сидорівна Сало:

Молчі, ти, тарапашня сука,
Для мєня відєть тєбя – мука.

Гнат Пилипович Рак:

Ви, курви, обє замолчіть!

Клім Моісєйович Кац:

Кажу я, нах*й всі ідіть!

Гнат Пилипович Рак:

Клім Моісєйович прекрасний,
Ви нє волнуйтєся напрасно.
Ми всьо устроім вєрі гут.
На Любу зрітєлі ідут,
Однак для ролі Еврідіки
У нєйо від нємного дікій,
К тому ж вульгарний лєксікон,
Проісхождєньє видаст он!
Я прєдлагаю їхню Полю
Всєрьйоз попробовать на ролю,
І тєм убіть двох зайців вмить.
А коллєктіви заміріть.

Німа сцена.

Клім Моісєйович Кац:

Товариш Рак, ви шо, мудак?

Гнат Пилипович Рак:

Іначє нам ніззя нікак.
Ми Полю паранджою вкроєм.
Тєм самим нєдостаткі скроєм,
А сцену, де вона в могилі,
Ми сдєлаєм, как будто в милі.
Потом она садітся в гроб...

Клім Моісєйович Кац:

Ваш план уже мнє остойоб.

Гнат Пилипович Рак
(нєвозмутімо пояснює):

Ми образ видєляєм главний,
Характєр героїні славний.
По-мойму, будєт заїбісь!
Клім Моісєйович Кац:
Ви в страшні дєбрі забралісь.
А вийдєт с етого х*йня.
Орфєй в нас хто?

Гнат Пилипович Рак:

Канєчно, я.

Клім Моісєйович Кац:

Ну ладно, щас в п*зду ідіть.
Глядіть, мєня не підведіть,
Бо нам усім тогда піздєц.

Всі
(хором):

Клім Моісєйович, какой Ви молодєц!


ДІЯ ДРУГА

Генеральна репетиція спєктакля «Орфєй і Еврідіка». Сцена зображує собою пекло. Кругом стоять казани, в яких булькотить смола. На сцені Гнат Пилипович Рак в костюмі Орфєя, Гриша Нєпєйвода в костюмі Князя тьми і світа чортів, в яких можна впізнати наших старих знайомих Васю і Пєтю Твєрдохлєбових, Льову Ковбасу і Стьопу Хулімуліна. Вони тримають в руках списи і тризуби, як то і положено чортам. В залі сидить Клім Моісєйович Кац з колокольчиком.

Гнат Пилипович Рак
(в ролі Орфєя до Гриші):

К тєбє прийшов я нє таясь,
Тьми вогкой пацаватий Князь.

Гриша Нєпєйвода:

Как же посмєл ти, підарас,
Покой нарушить мой сєйчас?

Клім Моісєйович Кац звонить в колокольчик: «Дінь-дінь-дінь».

Клім Моісєйович Кац:

Мнє кажеться, что ету фразу
Проізносіть нє надо сразу.
А, єслі можно, мєдлєннєй...

Гнат Пилипович Рак:

Клім Моісєйовіч, Вам віднєй.
(До чортів) Ей ви, хуї, давайте гроб!

Льова Ковбаса:

Ти нє командуй, долбойоб!

Коля, Вася і Петя вкатують на сцену гроб. В ньому лежить Поля в паранджі. За гробом мовчазно йдуть Лариса Сидорі­вна Сало і Люба Неїжмасло, одягнуті страхопудалами.

Гнат Пилипович Рак:

О, це она, моя прекрасна!
Уви, я странствував напрасно,
Уже єйо нє ожівіть...

Починає грати на арфі. Гриша Нєпєйвода робить руками паси, щоб Поля встала.

Клім Моісєйович Кац:

Поля, вставай!

Лариса Сидорівна Сало:

Токо ****ь
Так заставляє сєбя ждать!

Поля лежить. Люба Неїжмасло п*здить Полю дрючком. Поля вивалюється з гроба і падає на підлогу з сильним стуком, вже нежива. У цю ж мить Коля закалує Любу Неїжмасло списом. Гнат Пилипович Рак грає на арфі все голосніше.

Клім Моісєйович Кац:

Х*йню негайно прєкратіть!

З цими словами Клім Моісєйович кида у Колю колокольчик і влучає йому просто в лоба. Коля і колокольчик падають, причому колокольчик звенить, а Коля ні, бо мертвий. Гнат Пилипович Рак х*ярить на арфі Andante, але ніхто на сцені не встає, як того потребує п’єса про Орфєя. Замість цього на сцені з’являється Уляна Юхимовна Світисонечко, юродива старушка. В руках у неї противотанкова граната.

Уляна Юхимовна Світисонечко:

Ложись на пол, піздоболи!

Всі кидаються на пол, причому поспєшно, кинута Гнатом Пилиповичем Раком арфа іздає протівний звук.

Уляна Юхимовна Світисонечко:

Ви мене іжвінітє жа х*йову дікцію,
У мєня кольцо в жубах.

Дійсно, Уляна Юхимовна не бреше, в зубах у неї кольцо від противотанкової гранати.

Клім Моісєйович Кац:

Нє вєрю! Нє вєрю!

Уляна Юхимовна, яка все чула, починає страшно реготати. Під регіт Уляни Юхимовни завіса поступово закривається. За завісою чути страшний вибух. Світло гасне. У темряві і тиші чути жахливий стук телетайпа.

Голос діктора:

Останнім часом діяльність терористів знов активізувалась. Сьогодні невідомими особами була закинута бомба в театр імені Залупа ***­бердиєва під час постановки опєрєти «Орфєй і Еврідіка». Деякі обозрєватєлі думають, шо вибух – дєло рук мафії, но от чєго на самом дєлє проізошла ця пацавата історія, ніхто об’ясніть не може.

ЗАВІСА