Спливають роки в небуття

Спливають роки в небуття...
І молодість стрімко минає...
У кожного своє життя...
І пам'ять... що все пам'ятає ...

Летять дні, мов ті ластівки,
Що в вирій спішать мимоволі...
Бо ця холоднеча зими
Не дасть їм ні щастя, ні долі...

І ми, в цім потоці стрімкім,
Щодуху вперед поспішаєм,
Неначе, на спаді років,
Знов юність свою зустрічаєм...

Залишився погляд і сміх,
Іскринки, бажання, чекання...
Все так, як колись навесні...
Але, вже в осіннім світанні...

Турбота про діточок...
Внучаток... (мені ще чекати)...
Все ніби так добре...та от...
Так хочеться вголос кричати...

Спиніть цю війну, дайте мир!!!
Спиніть усі війни у світі!!!
Хай згине невігласний звір,
Щоб люди могли в мирі жити!!!

30.08.23.


Рецензии